<p style="text-align: justify;">Весняні ракетні атаки рашистів на енергооб'єкти боляче вдарять по кишені українських споживачів. Насамперед населення. Ще у квітні Національний банк України (НБУ) зазначав, що для відновлення зруйнованої енергоінфраструктури потрібне підвищення тарифів на електроенергію (е/е). Тому за рішенням Кабміну з 1 червня вони зросли майже вдвічі: з 2,64 до 4,32 грн/кВт-год. Але навіть при цьому жити за графіком планових відключень доведеться ще дуже довго.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>"Атом" у "сухому залишку"</strong></p> <p style="text-align: justify;">Масовані ракетні удари по українських електростанціях у квітні збіглися з паузою, на яку конгресмени-республіканці в США поставили нову військову допомогу Києву. Кремль не забарився скористатися відсутністю нових систем ППО у ЗСУ.</p> <p style="text-align: justify;">Найбільш значущим стало повне знищення Зміївської теплової електростанції (ТЕС) у Харківській обл. та Трипільській ТЕС під Києвом, 22 березня та 11 квітня відповідно. Раніше, 25 липня 2022 р., окупанти захопили Вуглегірську ТЕС у Донецькій обл.</p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, держкомпанія ПАТ "Центренерго" втратила 100% своїх виробничих потужностей.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/06/05/0-1-1.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Турбінний цех Трипільської ТЕС горить після влучення російської ракети</em></p> <p style="text-align: justify;">Також повністю зруйновано Харківську теплоелектроцентраль (ТЕЦ) -5, Сумську ТЕЦ. На Бурштинській та Ладижинській ТЕЦ (Івано-Франківська та Вінницька обл.) постраждали усі енергоблоки, ступінь ушкоджень від 50% до 100%, за словами виконавчого директора компанії ДТЕК Д.Сахарука.</p> <p style="text-align: justify;">Також 22 березня ракетних ударів зазнали ГЕС-1 і ГЕС-2 у Запоріжжі, що утворюють ДніпроГЕС. У НЕК "Укренерго" назвали завдані ушкодження "критичними".</p> <p style="text-align: justify;">Нарешті, 29 березня метою рашистів ставали Дністровська ГЕС (Чернівецька обл.) та Канівська ГЕС (Черкаська обл.). Про масштаби руйнувань не повідомлялося.</p> <p style="text-align: justify;">Проте 2 травня глава МЗС Д.Кулеба в інтерв'ю західним ЗМІ заявив: <em>"Половина</em> <em>нашої енергетики зруйнована</em>". З цього випливає, що "в строю" залишилася лише атомна генерація електроенергії (е/е). Це Рівненська, Південно-Українська та Хмельницька АЕС.</p> <p style="text-align: justify;">Але "атомка" не рятує ситуацію. Оскільки її енергоблоки не можуть працювати з різною потужністю, реагуючи на підвищення споживання е/е за години "пік". Завдання балансування енергосистеми виконували саме ТЕС та ТЕЦ. Тому планові відключення населення та підприємств від енергопостачання неминучі.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"На все літо потрібно налаштуватися, що ми житимемо в умовах на кшталт тих, які почалися добу тому",</em> – <a href="/news/v-ukrenergo-sprognozuvaly-obmezhennya-elektroenergiyi-praktychno-na-vse-lito-i473749"><strong>заявив</strong></a> 15 травня член наглядової ради "Укренерго" Ю.Бойко, коментуючи ситуацію з відсутністю е/е в низці областей.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Наслідки</strong></p> <p style="text-align: justify;">Повернення постійних віялових відключень електрики – не єдиний результат ракетних ударів рашистів.</p> <p style="text-align: justify;">Під питанням подальше існування вугільних держшахт (тобто насамперед їхніх працівників, членів їхніх сімей), для яких "Центренерго" була єдиним покупцем продукції.</p> <p style="text-align: justify;">Теоретично це вугілля можна експортувати – благо, чорноморський морський коридор із українських портів із квітня працює цілодобово. Але якість вугілля (невідповідність європейським екостандартам) робить такий варіант проблематичним. І малоймовірним.</p> <p style="text-align: justify;">Частково заповнювати нестачу е/е вдається за рахунок поставок із сусідніх Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини. Але звідси друга проблема: додатковий імпорт е/е погіршує зовнішньоторговельний баланс країни.</p> <p style="text-align: justify;">Вже у квітні електроімпорт зріс у 57 (!) разів у порівнянні з тим же місяцем 2023 р., а експорт скоротився у 7,5 (!) разів.</p> <div class="article__content__img"> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2024/06/05/g1-1.png" alt="" /></div> </div> <p style="text-align: justify;">Це означає додатковий відтік валюти з нашої економіки із зовнішньоторговельних операцій. Притому, що загальний баланс щодо них і так уже багато років негативний.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/06/05/g2.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Тобто, продаючи свої товари на зовнішніх ринках, ми отримуємо менше доларів та євро, ніж віддаємо їх, купуючи зарубіжні товари. А е/е – той самий товар.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що можливості промпідприємств <a href="/articles/ukrayinskyj-metal-zdayetsya-ye-nadiya-i471016"><strong>відновлювати</strong></a> виробництво тепер різко звужуються. Насамперед це стосується великих енергоспоживачів, металургійних комбінатів "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь", "Каметсталь", "Інтерпайп Сталь".</p> <p style="text-align: justify;">Також зрозуміло, що швидко впоратися з енергокризою не вийде. <em>"Щоб</em> <em>відновити станцію, потрібні роки</em>", – повідомив генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго" І.Сирота, коментуючи руйнування на ДніпроГЕС.</p> <p style="text-align: justify;">У НБУ прогнозують, що дефіцит е/е в українській системі становитиме в середньому 5-7% і збережеться протягом усього нинішнього та наступного року.</p> <p style="text-align: justify;">При цьому в "пікові" години дефіцит сягатиме 30% від потреби. Повернутись у нормальне "русло" енергосистема зможе лише у 2026 р., вважають у Нацбанку.</p> <div class="article__content__img"><img class="" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="" src="/upload/media/2024/06/05/g-3.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;"><em>"Однак ризики нових руйнувань і, відповідно, вищих дефіцитів зберігаються", –</em> йдеться у квітневому макроекономічному огляді НБУ.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Що робити?</strong></p> <p style="text-align: justify;">Рік тому після осінньо-зимових ударів нам удалося отримати значну підтримку союзників. Так, у червні 2023 р. держсекретар США Е.Блінкен повідомив про рішення Білого дому виділити понад $520 млн для відновлення об'єктів енергетики України.</p> <p style="text-align: justify;">А ще була допомога від Євросоюзу та окремих країн ЄС, від Японії тощо. Не лише фінансова, а й у вигляді безоплатного постачання енергообладнання. На цей раз офіційний Київ також звернувся до іноземних партнерів.</p> <p style="text-align: justify;">Вже 4 квітня міністр енергетики Г.Галущенко зустрівся із пані послом США в Україні Б.Брінк. І попросив допомогти з обладнанням для ремонтів ТЕС, високовольтними трансформаторами та реле, а також з автотрансформаторами.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/06/05/002.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Г.Галущенко розповів послу США про наслідки весняного ракетного енерготерору РФ</em></p> <p style="text-align: justify;">У повідомленні Міненерго України за підсумками зустрічі йдеться, що Б.Брінк від імені адміністрації США "<em>висловила готовність допомагати у відновленні енергосектору та підготовці до наступного опалювального сезону".</em> Але жодної конкретики досі немає.</p> <p style="text-align: justify;">Для порівняння. Рік тому, 29 березня, комітет міністрів енергетики ЄС ухвалив рішення передати Україні енергообладнання замість пошкодженого та знищеного. За словами голови Міненерго Швеції Ебби Буш, постачання охоплювало 5 млн товарних позицій. Цього разу жодних новин із офіційного Брюсселя з цього питання.</p> <p style="text-align: justify;">Німеччина, одна із лідерів ЄС, 9 травня повідомила про виділення гранту в €45 млн на відновлення української енергетики. Знову ж таки, для порівняння. Раніше, 25 жовтня 2023 р., після першої хвилі ракетних ударів Мінекономіки Німеччини дало €195 млн на ці цілі.</p> <p style="text-align: justify;">Зараз збитки від рашистського енерготерору незрівнянно більші. Але німецька допомога майже вчетверо менша. Очевидно, вся справа в "ефекті втоми" у партнерів: ми готові допомагати, але не нескінченно.</p> <p style="text-align: justify;">Плюс розуміння, що удари по енергооб'єктах України продовжуватимуться. І зараз, з погляду зарубіжних політиків, не зовсім розумно займатись їх відновленням. Розумніше зачекати до завершення війни.</p> <p style="text-align: justify;">Так, але українцям до завершення війни треба якось дожити. Тому основним рішенням, як завжди, стало найпростіше: "допоможи собі сам".</p> <p style="text-align: justify;">Нагадаємо, з 1 червня минулого року е/е для населення вже <a href="/articles/zrostannya-taryfiv-pid-chas-vijny-ye-pytannya-i422110"><strong>подорожчала</strong></a> з 1,44-1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год. Передбачалося, що за рахунок цих додаткових надходжень енергокомпанії зможуть профінансувати ремонт та закупівлю нового енергообладнання.</p> <p style="text-align: justify;">Тому ці тарифи Нацбанк називає "дотаційними". Але, на думку його аналітиків, тепер були потрібні нові, ще більші дотації. Очевидно, що так і є.</p> <p style="text-align: justify;">За словами Г.Галущенка, збитки енергетики від весняних атак перевищили $1 млрд. І добре, якщо закордонна допомога дозволить покрити бодай половину озвученої суми.</p> <p style="text-align: justify;">Варто зазначити, що цього разу вирішення проблеми не було повністю переведене на населення. Олігархам теж доведеться заплатити. З 1 червня для промпідприємств е/е подорожчала з 3000 до 5600 грн/МВт-год з 11:00 до 17:00 (граничні ціни) та з 7500 до 9000 грн/МВт-год з 17:00 до 23:00.</p> <p style="text-align: justify;">Залишається додати, що "дотаційні" тарифи діятимуть до 1 травня 2025 р. А там, як кажуть, життя покаже.</p>